- вповноважений
- [ўпоўнова/жеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вповноважений — вповнова/ження, вповнова/жити, вповнова/жування, вповнова/жувати, вподі/бнити, вподі/бнитися, вподі/бнювати, вподі/бнюватися, вподо/ба, вподоба/ння, вподо/бати, вподо/батися див. уповноважений, уповноваження і т. д … Український тлумачний словник
вповноважений — див. уповноважений … Словник синонімів української мови
вповноважений — 1 дієприкметник від: вповноважити вповноважений 2 прикметник який має певні повноваження вповноважений 3 іменник чоловічого роду, істота довірена особа … Орфографічний словник української мови
уповноважений — вповноважений ім. (довірена особа для виконання якогось доручення), повірений, повірник, депутат … Словник синонімів української мови
уповноважений — [ўпоўнова/жеинией] = вповноважений м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови